2008 04 Авг

Все про чайний гриб

У деяких будинках, зазвичай на кухні, можна побачити скляні банки з плаваючими в них організмами, схожими на медуз. Це так званий «чайний гриб». Іноді його називають «японським», або «китайським», або «маньчжурським» грибом, а також морський гриб, «японська матка».

У наших краях чайний гриб з’явився ще на початку минулого століття. Його завезли як трофей учасники російсько-японської війни. Проте справжньою батьківщиною найчастіше називають Тибет.

Біологічно чайний гриб (медузоміцет) є співтовариство декількох організмів - дріжджових грибків і оцтовокислих бактерій. Дріжджові гриби дуже схожі на ті, які мешкають у витікаючому соку кори дуба, на поверхні м’яких плодів або плодово-ягідних соках, що заграли. Верхня частина колонії блискуча, щільна, а нижня має вигляд численних звисаючих ниток і виконує роль ростової зони.

Саме у нижній частині чайного гриба і відбувається перетворення суміші цукрового розчину і чайної заварки на корисний напій.

У чайному грибі знайдені також бактерії з антибіотичними властивостями, які вбивають багато хвороботворних мікробів або затримують їхнє зростання. Через місяць від гриба відділяється тонка ніжна плівка. Її можна помістити в окрему банку для розмноження.

Дріжджові грибки зброджують цукор у винний спирт. При цьому виділяється вуглекислий газ. Оцтовокислі бактерії перетворюють спирт на оцтову кислоту. Через 6-8 днів виходить освіжаючий, злегка алкогольний напій приємного кисло-солодкого смаку. Напій зливають, залишаючи при цьому близько 1,5 л, і проціджують через декілька шарів марлі. Після зливання чайний гриб промивають трохи теплою кип’яченою водою і знову заливають солодким чаєм.

Через 3-4 дні напій знову готовий. Настій чайного гриба активно взаємодіє з їжею у вашому шлунку, тому не рекомендується пити його безпосередньо перед їжею, під час їжі і відразу після їжі, інакше ви дуже швидко відчуєте відчуття голоду. Пити настій чайного гриба рекомендується не раніше чим через дві години після вегетаріанської їжі і через три-чотири години після їжі м’ясної по 1/2 стакана.

Догляд за чайним грибом.

Але чайний гриб дає корисний напій лише при дотриманні певних умов його приготування. Для зростання і розвитку гриба необхідний розчин чаю з цукром. Його готують з розрахунку 30-50 г цукру на 1 літр води. Воду для розчину злегка підігрівають, розчиняють в ній цукор і потім, коли остине, доливають в банку. Не можна сипати цукор прямо в банку, оскільки можна нанести опік слизистій оболонці гриба, внаслідок чого він загине. В умовах прямого попадання сонячних променів і низької температури повітря життєдіяльність чайного гриба зупиняється.

Оптимальна температура для чайного гриба 25 градусів. Для нього шкідливі прямі сонячні промені, тому краще тримати його в тіні. Температура нижче 17 градусів також шкідлива, оскільки знижує активність гриба і в ньому можуть завестися синьо-зелені водорості.

Настій чайного гриба слід зливати кожні 5-6 днів взимку і через 2-4 дні влітку.

Також не треба забувати, що чайний гриб необхідно регулярно промивати чистою прохолодною водою, в літній періоди це потрібно робити через 1-2 тижні, а взимку кожні 3-4 тижні. Якщо чайний гриб перестоїть в розчині, то верхня плівка починає буріти. Це ознака того, що гриб починає гинути.

При невчасному підгодовуванні цього живого організму або ж при повному припиненні його харчування, рідина перетворюється на оцетову кислоту, на тілі чайного гриба з’являються дірки, він хворобливо перевертається, довго лежить боком, а потім і зовсім вмирає, поволі опускаючись на дно.

Корисні властивості чайного гриба

Вперше чайний гриб почали культивувати в країнах Сходу. У Японії гейші пили його для збереження стрункості фігури, оцетовою кислотою з нього виводили бородавки, коричневі плями на обличчі і на тілі, полоскали волосся після миття для шовковистості і блиску, а також для зміцнення волосся і позбавлення від сивини. У Індії таким оцтом укріплювали фарби на тканинах, готували напій, що втамовує спрагу, обмивали немовлят з проблемною шкірою. У Індонезії вживали при різних отруєннях.

Настій чайного гриба містить в собі цукор, винний спирт, вугільні та органічні кислоти (молочну, оцетову, глюконову і коєву, ароматичні речовини, ферменти, полівітаміни розряду В, речовину, яка подібна до аскорбінової кислоти).

Лікувальні властивості чайного гриба

Лікувальні властивості чайного гриба споконвіків використовуються в народній медицині при головному болі, хворобах шлунку, кишечника, печінки, нирок, сечового міхура.  В ньому багато цілющих речовин — вітамінів, ферментів, алкалоїдів, глюкозидів, ароматичних і дубильних речовин. Містить він також  спирт, оцетову кислоту і цукор.

Він має антибіотичні, протизапальні і знеболюючі властивості, знижує артеріальний тиск і рівень холестерину в крові, регулює діяльність шлунково-кишкового тракту, а також є прекрасним профілактичним засобом при атеросклерозі, ревмокардиті, поліартриті.

Настій дає хороший ефект при лікуванні ангін, тонзілітів, хронічної нежиті. Сильну лікувальну дію він надає при лікуванні ентеритів, коліту, а при бактерійній дизентерії дає кращі результати, чим застосування аптечних препаратів. Вживання настою знижує кров’яний тиск, зменшує вміст холестерину в крові, покращує самопочуття хворих, особливо в літньому віці (зменшуються головні болі і болі в області серця, зникає безсоння). А ось при виразці шлунку, подагрі, підвищеній кислотності шлункового соку чайний гриб застосовувати не рекомендується.

Вживання настою рекомендоване і дає прекрасні лікувальні ефекти при гастрогенному ентериті (проносах, викликаних запаленням тонкого кишечника внаслідок недостатнього соковиделення шлунку), коліті дизентерійного ураження, при спастичному коліті у літніх людей, дуже ефективний при боротьбі із запорами. П’ють настій чайного гриба при склерозі, у тому числі і розсіяному, при гіпертонічній хворобі, при простудах (особливо допомагає при запаленні верхніх дихальних шляхів). При ангінах застосовують настій для полоскання глотки і промивання носових шляхів. Промивання гнійних ран прискорюють загоєння.

Настій чайного гриба тонізує, заспокоює, знижує розумове стомлення. Дуже корисно пити його ранком і ввечері з профілактичними цілями: випитий на голодний шлунок настій підготує вашу травну систему до денного навантаження, а прийнятий перед сном - продезинфікує шлунок, заспокоїть нерви і поліпшить сон.

Джерело: http://womenmagazine.ru

Tags: , , , , ,

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.