Ekosvit

Перед тим, як приступити до методу контролю забруднення Світового океану - екологічного моніторингу, необхідно сказати кілька слів про так звані процеси самоочищення морських екосистем від забруднень.

Що таке самоочищення? Це, власне, можливість екосистеми чи її складової до самостійної «боротьби» із забрудненням. Вона, звісно, не безмежна і залежить від багатьох показників. Головним таким показником є стійкість екосистеми, тобто її здатність «витримувати» забруднення. Стійкість екосистем залежить від таких факторів, як біомаса рослинності, біопродуктивність цієї біомаси, кліматичні та геологічні показники.

Під самоочищенням вод Світового океану слід розуміти такі процеси, які спричиняють розклад, утилізацію забруднюючих речовин, що призводить до відновлення природної якості океанічних вод.

Процес самоочищення вод Світового океану від забруднення нафтою називається деградацією нафти, що включає в себе її випаровування, емульгування, розчинення, окислення, утворення нафтових агрегатів, осідання та біодеградація.

Випаровування нафти - це, власне, її вилучення з океану і перенесення у повітряне середовище у вигляді парів. Одне випаровування може вилучити з поверхні до 50% вуглеводнів сирої нафти, до 10% важкої нафти, до 75% легкої паливної нафти. Тобто не всі вуглеводні випаровуються, в основному, випаровуються лише легкі фракції.

Розчинення нафти - це процеси розчинення нафти і нафтопродуктів у морській воді з подальшим їх виведенням.

Під осіданням нафти на дно Світового океану розуміють перехід цих забруднювачів з води у мул.

Важливою є деструкція нафтопродуктів. У ній провідну роль відіграють мікроорганізми, які здатні використовувати вуглеводні як джерело вуглецю та енергії.

Води Світового океану здатні самоочищатися і від інших забруднювачів.

Однак антропогенне навантаження на Світовий океан призводить до зменшення природної здатності морських екосистем до самовідтворення (самоочищення) та саморегулювання, особливо там, де складаються критичні умови для нормального функціонування цих екосистем.

Для збереження ресурсів Світового океану та забезпечення його нормального функціонування існує екологічний моніторинг

Екологічний моніторинг Світового океану - це спостереження за його станом з метою його контролю, прогнозу й охорони. Тобто три складові моніторингу: спостереження за факторами дії на морські екосистеми і за їх станом, оцінка фактичного стану Світового океану, прогноз його стану і оцінка прогнозного стану.

Для кращого функціонування системи екологічного моніторингу, для забезпечення повноти подачі інформації для розробки прогнозів та прийняття оперативних рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій необхідною та важливою умовою є створення системи комплексного глобального моніторингу Світового океану, тобто спостереження за всіма процесами, які проходять в морських екосистемах, механізмами поглинання, накопичення, трансформації та переходу забруднюючих речовин між компонентами водного середовища, реакцією біологічних об’єктів на зміни стану Світового океану.

Для цієї системи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Виявити канали надходження та оцінити потоки забруднюючих речовин в біопродуктивних та чутливих екосистемах.

Найбільша загроза забруднення Світового океану стосується саме цих видів екосистем, тобто тих, які є недостатньо сильні та чутливі до забруднень, і чия продуктивність є найвищою.

2. Вивчити можливі негативні наслідки забруднення екосистем та зв’язки між рівнями накопичення забруднюючих речовин та екологічними змінами, які характерні для певних екосистем.

Для того, щоб приступити до проведення моніторингових досліджень, важливо і необхідно визначити, до яких саме наслідків може призвести забруднення морських екосистем.

3. Визначити критичні концентрації забруднюючих речовин, які можуть викликати порушення функціональних біологічних та біохімічних процесів.

Тобто необхідно визначити, яка кількість забруднюючих речовин (нафти, СПАР, важких металів, пестицидів та ін.) ще не викликає значних змін у функціонуванні Світового океану, а яка - призводить до порушення процесів, які забезпечують діяльність морських екосистем.

4. Побудова математичних моделей окремих екологічних процесів для прогнозу екологічної ситуації в океані в локальному, регіональному та глобальному масштабах.

Математичне моделювання має надзвичайно важливе значення для екології, оскільки воно дозволяє наочно спрогнозувати можливі наслідки того чи іншого впливу на екологічні системи.

Отже, після вирішення цих питань переходять до власне самого моніторингу Світового океану, який дає реальну картину стану океану та дає основу для контролю та захисту Світового океану від забруднення.

Що включає в себе комплексний моніторинг Світового океану? Він має вирішувати наступні завдання:

1. Визначення:

- джерел надходження забруднюючих речовин у Світовий океан; скидання стічних вод у морські екосистеми; поверхневі змиви забруднюючих і біогенних речовин у Світовий океан;

- техногенних аварії, що призводять до розливу рідких забруднюючих і небезпечних речовин;

- умов перенесення, міграції та перерозподілу забруднюючих речовин у водному середовищі;

2. Збір даних про стан антропогенних джерел емісії: потужність джерела викиду і його місце розташування.

3. Дослідження природного середовища Світового океану та ключових процесів, що в ньому відбуваються.

4. Фундаментальні дослідження процесів взаємодії океану й атмосфери, у тому числі, глобального характеру (парниковий ефект, обмін масою та енергією, біогеохімічний цикл вуглець-кисень й ін.).

На це слід звернути особливу увагу. Я вже неодноразово писав про те, що у забезпеченні нормального енергетичного балансу Землі Світовому океану належить чи не найголовніша роль. І зараз саме він поглинає додаткові кількості обсягів вуглекислого газу. Зрозуміло, що це впливає на морську біоту. А додаткове антропогенне та техногенне навантаження на Світовий океан утруднює нормальне протікання цих процесів і може призвести до фатальних наслідків.

5. Вивчення динаміки екосистем, морських біологічних ресурсів і виявлення нових районів промислу морепродуктів на основі оцінки біопродуктивності різних акваторій Світового океану, розвиток марикультури.

6. Дослідження будови й розвитку земної кори дна морів й океанів, прогноз й оцінка мінеральних ресурсів Світового океану.

7. Навігаційно-гідрографічне й гідрометеорологічне забезпечення виконання оборонних і народногосподарських завдань;

8. Дослідження природних та антропогенних надзвичайних ситуацій у морських акваторіях і прибережних районах (землетрусів, цунамі, пожеж, повеней, вивержень вулканів, розливів нафти тощо).

Як бачимо, комплексний глобальний моніторинг Світового океану вирішує не лише екологічні, а й господарські й економічні проблеми та забезпечує інформування про можливі надзвичайні ситуації та застерігає їх виникнення.

Існує як програма комплексного глобального моніторингу Світового океану, так і регіональні та локальні програми. Тобто, крім спільного спостереження за станом морських екосистем, кожна країна, що має вихід до Світового океану, свій континентальний шельф розробляє власну моніторингову програму, яка відповідає міжнародним нормативно-правовим актам з питань охорони Світового океану.

Для організації спостережень за станом Світового океану (тут мається на увазі якість морської води) встановлено три категорії пунктів спостереження. Категорію пункту спостереження вибирають з урахуванням розміщення та потужності джерел забруднення, а також складу, концентрації забруднюючих речовин, регіональних та кліматичних умов. Межі контролюючих районів визначають залежно від фізико-географічних особливостей кожного моря з урахуванням розподілу забруднюючих речовин та гідрометеорологічного режиму.

Є три категорії пунктів спостереження за якістю морської води.

Пункти 1-ої категорії призначені для спостереження за якістю води в прибережних районах, які мають важливе господарське значення. Вони розміщуються:

- у районах водокористування населення;

- у портах і припортових акваторіях;

- у місцях нересту та сезонного скупчення цінних риб та інших морських організмів;

- у місцях скиду міських стічних вод і стічних вод промислових та сільськогосподарських комплексів;

- у районах розробки та транспортування корисних копалин;

- на гирловому узмор’ї великих річок.

Пункти 2-ої категорії призначені для спостереження за якістю води прибережних районів і районів відкритого моря, а також для дослідження сезонної та річної зміни рівня забрудненості морських вод. Вони розміщуються в районах, де надходження забруднюючих речовин проходить за рахунок процесів міграції.

Пункти 3-ої категорії призначені для спостереження за якістю морських вод у районах відкритого моря , для дослідження річної зміни забруднення морських вод та для розрахунку балансу хімічних речовин.

Таким чином, спостереження за якістю води в пунктах 1-ої категорії проводять в місцях скиду забруднюючих речовин, на пунктах 2-ої категорії - в забруднених районах морів та океанів, у пунктах 3-ої категорії - у відносно чистих водах.

За результатами моніторингу Світового океану розробляються рішення та заходи для зменшення забруднення океану та раціонального використання його ресурсів. Зрозуміло, що для нормального функціонування морських екосистем, як і всієї біосфери в цілому, було б перетворення усієї планети Земля на великий заповідник, в якому б усе розвивалося за законами природи.

Та ми всі чудово розуміємо, що не можемо повністю виключити забруднення природи та користування її ресурсами. Єдине, що ми можемо і повинні зробити: використовувати природні ресурси раціонально, звести забруднення до мінімуму. Це важко, але це необхідно робити.

Сьогодні рівень забруднення Світового океану занадто високий. Майже кожне шосте транспортування нафти океаном закінчується аварією, підприємствам куди вигідніше скидати забруднюючі речовини у водні екосистеми, оскільки штрафи за ці скиди куди менші затрат, які необхідні для введення нових екологічних технологій. Дампінг, тобто захоронення відходів у Світовому океані, призвів до накопичення надзвичайно великої кількості токсичних та радіоактивних відходів у водах морів та океанів.

Тож проблема забруднення морських екосистем є дуже важливою. На вирішення глобальних екологічних проблем виділяється втричі менше коштів, ніж цього потрібно. Державний бюджет кожної країни виділяє куди більше коштів оборонному комплексу, ніж вирішенню екологічних проблем. Звичайно, не можна сказати, щоб ми забули про зброю і повернулися обличчям до природи, проте ми просто зобов’язані замислитися над екологічними проблемами, оскільки від їх вирішення залежить і наше подальше життя на Землі. «Нову планету ми собі не купимо».

Tags: акваторія, антропогенний, атмосфера, біодеградація, біологічний, біомаса, біопродуктивність, біохімічний, випаровування, деградація нафти, деструкція, динаміка, дослідження, екологічний моніторинг, екосистема, екосистеми, емульгування, енергія, забруднення, клімат, контроль, концентрація, мікроорганізми, моніторинг, накопичення, океан, окислення, осідання, оцінка, поглинання, показник, порушення, природне середовище, прогноз, розчинення, рослинність, самоочищення, саморегулювання, Світовий океан, спостереження, трансформація, утворення нафтових агрегатів, утилізація, фактор