Геохімічні бар’єри(Г.б.)– ділянки земної кори, для яких характерна зміна стійкої геохім. обстановки іншою. При цьому відбувається зменшення міграц. здатності окр. елементів та їх вибіркове накопичення аж до утворення пром. рудних тіл. На поєднанні природи Г.б. та складу вод основана геохім. систематика концентрації елементів на Г.б., яка включає понад 100 їх видів. Знання цих видів дозволяє прогнозувати парагенну асоціацію хім. елементів у рудах, комплексно використати мінеральну сировину.
ГЕОХІМІЧНИЙ БАР’ЄР СУЛЬФАТНИЙ – утворюється у місцях зустрічі сульфатних вод з водами, які містять Ba, Sr, Ca. При цьому протікають обмінні реакції, під час яких з води випадають сульфати лужноземельних металів. У результаті спостерігається гіпсування та кальцитизація порід, формуються епігенетичні барити, целистини, стронціаніти.
ЛУЖНИЙ ГЕОХІМІЧНИЙ БАР’ЄР– утворюється на ділянках різкої зміни кислих вод нейтральними або слабколужними, тобто супроводжується різким збільшенням величини рН. Відіграє вирішальну роль при рудоутворенні, обумовлюючи випадання сполук металів у осад.
Tags: бар"єр, барит, вода, гіпсування, геохімічний, елемент, епігенетичний, земна кора, кальцитизація, кислий, лужний, метал, осад, реакції, рН, сполуки, стронціаніт, сульфатний, хімічний, целистин