Геохімічні бар’єри(Г.б.)– ділянки земної кори, для яких характерна зміна стійкої геохім. обстановки іншою. При цьому відбувається зменшення міграц. здатності окр. елементів та їх вибіркове накопичення аж до утворення пром. рудних тіл. На поєднанні природи Г.б. та складу вод основана геохім. систематика концентрації елементів на Г.б., яка включає понад 100 їх видів. Знання цих видів дозволяє прогнозувати парагенну асоціацію хім. елементів у рудах, комплексно використати мінеральну сировину.
Читати далі…
Проблеми народонаселення та ресурсів біосфери тісно пов’язані з
реакціями навколишнього природного середовища на антропогенний вплив.
Природний екологічно сбалансований стан навколишнього середовища зазвичай
називають нормальним. Цей стан, при якому окремі групи організмів біосфери
взаємодіють один з іншим та з абіотичним середовищем без порушення
рівноваги кругообігів речовин та потоків енергії в межах певного
геологічного періоду, обумовлене нормальним протіканням природних процесів
в всій геосфері. Читати далі…
Вода, як і повітря – основний компонент, необхідний для життя. В
кількісному співвідношенні це найбільш розповсюджена неорганічна складова
живої матерії. Насіння рослин, в яких вміст води не перевищує 10%,
відноситься до форм уповільненого життя. Читати далі…
Фосфор – один з основних компонентів живої речовини і входить у склад нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), клітинних мембран, аденозинтрифосфата (АТФ) и аденозиндифосфата (АДФ),
жирів, кісток і зубів. Кругообіг фосфора, як і інших біогенних елементів,
відбувається по великому и малому циклам.
Читати далі…
Газоподібний азот виникає в результаті реакції окислення аміаку,
який утворюється при виверженні вулканів та розкладені біологічних
відходів: 4 NH3 + 3 O2 ( 2 N2 + 6 H2O.
Читати далі…
В кількісному відношенні головною складовою живої матерії є кисень,
кругообіг якого ускладнений його здатністю вступати в різні хімічні
реакції, головним чином реакції окислення. В результаті виникає безліч
локальних циклів, що відбуваються між атмосферою, гідросферою та
літосферою, які в свою чергу можуть бути порушені антропогенним фактором.
Кисень, що міститься в атмосфері і в поверхевих мінералах (осадові
кальцити, залізні руди), має біогене походження і повинно розглядатися як
продукт фотосинтезу. Читати далі…
Самий інтенсивний біогеохімічний цикл – кругообіг вуглецю. В природі
вуглець існує в двох основних формах – в карбонатах (вапняках) та
вуглекислому газі. Вміст останнього в 50 раз більше, ніж в атмосфері.
Читати далі…
Процеси фотосинтезу органічної речовини з неорганічних компонентів
триває мільйони років і за такий час хімічні елементи повинні були перейти
з однієї форми в іншу. Однак цього не відбувається завдяки їх кругообігу в
біосфері. Щорічно фотосинтезуючі організми засвоюють майже 350 млрд т
вуглекислого газу, виділяють до атмосфери біля 250 млрд т кисня і
розщіплюють 140 млрд т води, утворюючи понад 230 млрд т органічної речовини
(в перерахунку на суху вагу).
Читати далі…
На відміну від енергії, яка використовувалася організмом,
перетворилась у тепло і витрачається для екосистеми, речовини циркулюють у
біосфері, що і називається біогеохімічними кругообігами. З 90 елементів, що зустрічаються в природі, близько 40 потрібні живим організмам. Найбільш важливі для них і потрібні у великих кількостях:
вуглець, водень, кисень, азот. Кисень надходить у атмосферу в результаті
фотосинтезу та витрачується організмами при диханні. Азот витягається з
атмосфери завдяки діяльності азотофиксирующих бактерій і повертається до
неї іншими бактеріями.
Читати далі…
Великий (геологічний) колообіг. Вивержені глибинні породи мантійного походження (базальти) тектонічними процесами виводяться з надр Землі в біосферу. Під впливом сонячної енергії й живої речовини вони вивітрюються, переносяться, відкладаються, перетворюючись різноманітні осадові породи, де запасається сонячна енергія (з вивержених мінералів утворюються глини, а вулканічні гази -СО, NH3 - переходять у вугілля та нафту).
Читати далі…