В кількісному відношенні головною складовою живої матерії є кисень,
кругообіг якого ускладнений його здатністю вступати в різні хімічні
реакції, головним чином реакції окислення. В результаті виникає безліч
локальних циклів, що відбуваються між атмосферою, гідросферою та
літосферою, які в свою чергу можуть бути порушені антропогенним фактором.
Кисень, що міститься в атмосфері і в поверхевих мінералах (осадові
кальцити, залізні руди), має біогене походження і повинно розглядатися як
продукт фотосинтезу. Читати далі…
Самий інтенсивний біогеохімічний цикл – кругообіг вуглецю. В природі
вуглець існує в двох основних формах – в карбонатах (вапняках) та
вуглекислому газі. Вміст останнього в 50 раз більше, ніж в атмосфері.
Читати далі…
Процеси фотосинтезу органічної речовини з неорганічних компонентів
триває мільйони років і за такий час хімічні елементи повинні були перейти
з однієї форми в іншу. Однак цього не відбувається завдяки їх кругообігу в
біосфері. Щорічно фотосинтезуючі організми засвоюють майже 350 млрд т
вуглекислого газу, виділяють до атмосфери біля 250 млрд т кисня і
розщіплюють 140 млрд т води, утворюючи понад 230 млрд т органічної речовини
(в перерахунку на суху вагу).
Читати далі…
На відміну від енергії, яка використовувалася організмом,
перетворилась у тепло і витрачається для екосистеми, речовини циркулюють у
біосфері, що і називається біогеохімічними кругообігами. З 90 елементів, що зустрічаються в природі, близько 40 потрібні живим організмам. Найбільш важливі для них і потрібні у великих кількостях:
вуглець, водень, кисень, азот. Кисень надходить у атмосферу в результаті
фотосинтезу та витрачується організмами при диханні. Азот витягається з
атмосфери завдяки діяльності азотофиксирующих бактерій і повертається до
неї іншими бактеріями.
Читати далі…
Великий (геологічний) колообіг. Вивержені глибинні породи мантійного походження (базальти) тектонічними процесами виводяться з надр Землі в біосферу. Під впливом сонячної енергії й живої речовини вони вивітрюються, переносяться, відкладаються, перетворюючись різноманітні осадові породи, де запасається сонячна енергія (з вивержених мінералів утворюються глини, а вулканічні гази -СО, NH3 - переходять у вугілля та нафту).
Читати далі…
Чинним в Україні водним законодавством регламентується використання води певної якості. Не дозволяється, зокрема, застосовувати питну воду для охолодження блоків ТЕС, скидати у водойми стічні води із вмістом цінних відходів, які можна вилучити за допомогою спеціальних технологій. На підприємствах ефективним вважається зворотне водокористування, коли їх власні стічні води після локального очищення (на місці) повторно використовуються в технологічному циклі, і забруднені стоки взагалі не потрапляють у водойми.
Читати далі…
Аутэколо́гия (греч. Autos – сам)(аутоэколо́гия) — раздел экологии, изучающий взаимоотношения организма с окружающей средой. Читати далі…
Современная экология это не просто раздел биологии, но системный комплекс фундаментальных и прикладных дисциплин, который Н. Ф. Реймерс назвал мегаэкологией. Другие ученые назвают этот комплекс макроэкологией.
Читати далі…
Экология обычно рассматривается как подотрасль биологии, общей науки о живых организмах. Живые организмы могут изучаться на различных уровнях, начиная от отдельных атомов и молекул и кончая популяциями, биоценозами и биосферой в целом. Экология также изучает среду в которой они живут и её проблемы. Читати далі…
Современное значение слова экология имеет более широкое значение, чем в первые десятилетия развития этой науки. Даже более того, чаще всего под экологическими вопросами понимаются прежде всего вопросы охраны окружающей среды . Читати далі…