Ekosvit

Бластомогенна (канцерогенна) дія токсиканта повинна виключати його застосування   внаслідок  сприяння  утворенню   пухлин.   Пусковим
фактором канцерогенної дії є вплив онкогенних речовин, які бувають
екзогенної  (поступають  в  організм  з  довкілля)  та  ендогенної
(виникають   в   організмі,  наприклад,   під   впливом   похідних
триптофану, тирозину чи стероїдних гормонів природи). Серед причин
бластомогенезу  називають  дію  променевих,  хімічних,   вірусних,
ендокринних, трансплантаційних чинників.
Мутагенна  дія  є стійко закріплена у біологічному  відношенні
зміна  генетичної  інформації (структурна зміна ДНК).  Розрізняють
декілька   її  видів:  бластомогенна  (супроводжується  пухлинними
трансформаціями),  гаметична (передається у  спадщину,  виникає  в
статевих клітинах), генна (зміна послідовності нуклеотидів у межах
одного  гену),  геномна  (зміна  кількості  чи  набору  хромосом),
індукована    (обумовлена   впливом   токсиканта   з   мутагенними
властивостями),   головна  (супроводжується   вираженими   змінами
морфологічних  і  фізіологічних ознак), летальна  (супроводжується
загибеллю мутанта до появи нащадків).
Ембріотоксична  дія  - властивість речовини  при  попаданні  у
організм матері викликати загибель чи патологічні зміни зародку чи
ембріону.  Різні речовини мають відмінну одна від одної  здатність
впливати  на ембріон - ембріотропність. Найбільш сприятливими  для
прояву  токсичної загальноплазматичної ембріотропної дії  спочатку
на клітину, а згодом на ембріон є перші два тижні від запліднення.
Якщо  ембріотоксична дія не закінчується абортом, то це є початком
тератогенної дії токсиканта.
Тератогенна   дія  -  це  властивість  токсикантів   викликати
порушення  процесів  ембріогенезу шляхом  спонукання  до  аномалій
розвитку. До тератогенів належать цитостатики, вітаміни А, Д, К та
антибіотики,   що   вживаються   тривалий   час.   Структурні    і
функціональні ефекти в ембріональний період виникають  у  перші  3
місяці вагітності.
Спроби   з   користю   для   людини  впливати   за   допомогою
екотоксикантів  на  форми  відносин між популяціями  та  всередині
популяції  супроводжують всю історію людства. В кінцевому  рахунку
вони   зводяться   до   втручання  у   реалізацію   функціональних
компонентів   екосистеми,  а  саме  через  вплив   на   утворювачі
органічних речовин (продуценти - автотрофні організми),  споживачі
живої  органічної речовини (консументи - люди, тварини,  бактерії,
гриби) та руйнівники органічних решток (редуценти - бактерії).
Екотоксикант  впливає  на  основні  показники  біогеоценозу  (
сукупність   живих   організмів,  яка   взаємодіє   у   довкіллі).
Екотоксиканти, здебільшого спочатку, впливають саме на біогеоценоз
(конкретний випадок, у конкретному місці, в конкретний термін),  а
лише  потім  діють на екосистему, як на більш широке за кількісно-
якісними  проявами явище. Біогеоценоз як проста  сукупність  живих
організмів  з  іншими  природними  тілами  знаходиться  в   умовах
здатності  до  саморегуляції  та самовідтворення.  Екотоксикант(и)
може  впливати  на основні показники біогеоценозу, а  саме  видову
різноманітність  (кількість видів), густоту  популяції  (кількість
особин  популяції  на одиницю площі регіону) та біомасу  (загальну
кількість  органічних речовин з урахуванням їх енергії на  одиницю
площі регіону).
Практичний зміст залучення екотоксикологічного дослідження  та
виконання  практичних  санаційних заходів  полягає  в  запобіганні
розвитку  шкідливого впливу токсикантів на екосистему та  зниження
екологічного  ризику. Під ризиком взагалі розуміють:  вірогідність
випадкової   чи  закономірної  події,  що  приносить   суб’єктивно
негативні  результати, або визначення шляхом  розрахунку  величини
вірогідності негативної події (захворювання, смертельного  випадку
тощо під час надзвичайного випадку, аварії, катастрофи).
Зміст екотоксикологічного ризику (вірогідність несприятливого
розвитку  подій, що обумовлений впливом токсиканту, а не  намірами
його «сприятливо-цільового» застосування) знаходиться у визначенні
умов,  що забезпечують максимально дозволений («розумний»)  ризик.
За його величину прийнята кількість жертв внаслідок термінової або
відкладеної  загибелі  1 людини на 1 млн.  мешканців  на  рік  при
гіпотетичній аварії чи катастрофі. Рівень ризику загибелі 1 людини
на  100  млн. вважається зневажливо малим ризиком.

Tags: індукована, антибіотик, бактерії, бластомогенна, вітамін, гаметична, генна, геномна, гормони, дія, ДНК, довкілля, екзогенна, ембріон, ембріотоксичний, ембріотропність, канцерогенна, клітина, компоент, летальний, морфологічний, мутагенний, нуклеотид, онкогенний, організм, органічний, популяція, продуцент, пухлина, речовина, саморегуляція, тератогенна, токсикант, трансформація, фактор, цитостатик