Ekosvit

Головний об’єкт досліджень у геології - верхня кам’яна оболонка Землі,
земна кора. Речовинний склад земної кори вивчають такі розділи геології, як
мінералогія, літологія, петрографія та ін. Водночас одним із найважливіших
питань геології є вивчення глибинних підкорових оболонок – мантії Землі, яка
відіграє визначальну роль у формуванні земної кори, її рухах та інших
геодинамічних процесах.
За час розвитку геологія значно диференціювалась і тепер - це великий
комплекс взаємопов’язаних дисциплін.
Процеси, які відбуваються в глибинах Землі та на її поверхні вивчають у
такому важливому напрямі, як динамічна геологія. Залежно від джерел енергії
їх поділяють на процеси внутрішньої динаміки, або ендогенні, і процеси
зовнішньої динаміки, або екзогенні. Вивчення деяких процесів тепер
вилилось у самостійні галузі науки: тектоніку, вулканологію, сейсмологію,
структурну геоморфологію та ін.
Тектоніка, або геотектоніка, вивчає особливості будови та розвитку
земної кори, визначені переміщеннями окремих її ділянок – тектонічними
рухами, що їх спричиняють переважно внутрішні процеси. Під впливом цих
рухів виникають деформації, або порушення в шарах скельних гірських
порід: вони вигинаються, зминаються в складки або зазнають крихкого
руйнування, внаслідок чого виникають тріщини і розриви різних розмірів. У
цьому випадку утворюються різні форми залягання гірських порід та їхніх
комплексів з відповідними структурними формами. Саме вони є об’єктом
вивчення структурної геології.
Наука сейсмологія вивчає землетруси, як природні, так і штучні, що їх
імітують учені для з’ясування структури глибоких зон земної кори та
підкорових ділянок. Вулканологія досліджує процеси вулканізму: характер
виверження вулканів, їх будову та склад продуктів виверження.
Предметом вивчення історичної геології є історія розвитку Землі, прояв
геотектонічних процесів у часі. Один з її розділів - стратиграфія, що вивчає
послідовність утворення та залягання шарів гірських порід і визначає їхній
вік. Важливою у цьому разі є палеонтологія, тобто вивчення решток
рослинних і тваринних організмів6 на підставі яких визначають відносний вік
порід і геологічну хронологію в цілому, що дає змогу зіставляти між собою
різні за складом породні утворення, розташовані на значних відстанях між
собою і навіть на різних континентах. З’ясуваннню абсолютної геохронології
допомагають радіологічні методи, які ґрунтуються на знанні швидкості
розпаду різних радіоактивних елементів.
Інший розділ історичної геології – палеогеографія, яка визначає фізико-
географічні умови минулих геологічних епох: розподіл суші і водойм,
материків і океанів, особливості клімату, рельєфу, солоності морських
басейнів та ін. Головними в палеогеографії є осадові гірські породи та
викопні організми.
Специфічний розділ історичної геології виступає - четвертинна
геологія, яка вивчає історію розвитку Землі за останній період геологічного
часу тривалістю близько 1,8 млн. років.
Регіональна геологія вивчає геологічну будову та історію розвитку
великих областей Земної кулі.
Окремим розділом є морська геологія із завданнями та методами
дослідження рельєфу і структури морського дна та їхніх давніших та
сучасних осадів (седиментологія).
Геоморфологія – це геологічна дисципліна, яка вивчає форми земної
поверхні (рельєф) і Землі в цілому, походження цих форм, їхній зовнішній
вигляд, еволюцію розвитку та закономірності географічного поширення.
Крім того, деякі науки геологічного циклу (вчення про корисні
копалини, гідрогеологія, інженерна геологія, прикладна геоморфологія)

розробляють не тільки важливі наукові проблеми, а й проблеми безпосередньо пов’язані з вирішенням практичних завдань. Опрацювання
різних проблем геології та геоморфології поєднують із вирішенням низки
важливих господарських завдань, передусім розшуками та відкриттям
родовищ корисних копалин.
Отже, геологія є однією з природничо-історичних наук про Землю, яка
визначає закономірності її розвитку в часі, еволюцію давнього органічного
світу, має також важливе значення для світоглядного розуміння природи.
Одне з найважливіших завдань геології - проблема вивчення
закономірностей утворення та розміщення різноманітних родовищ корисних
копалин у земній корі. Це є предметом досліджень Учення про корисні
копалини і, зокрема, металогенії як вчення про рудні поклади.

Tags: виверження, вулканологія, геодинамічний, геологія, джерело, динаміка, диференційований, дослідження, екзогенний, землетрус, Земля, земна кора, кам"яна, копалини, літологія, мінералогія, мантія, мелатогенія, об"єкт, оболонка, осади, петрографія, поклади, процес, радіоактивний, регіональний, рудний, седиментологія, сейсмологія, скельний, склад, структурна геоморфологія, тектоніка