Ekosvit

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Н А К А З

N 383 від 23.12.96
м.Київ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 15 квітня 1997 р.
за N 136/1940
Про затвердження Державних санітарних правил і норм
“Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води
централізованого господарсько-питного водопостачання”

З метою забезпечення реалізації Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” ( 4004-12 )

2. Гігієнічні вимоги до якості питної води

2.1. Гігієнічні вимоги, що визначать придатність води для питних цілей, включають:
- безпеку в епідемічному відношенні;
- нешкідливість хімічного складу;
- сприятливі органолептичні властивості;
- радіаційну безпеку.
2.2. Якість питної води залежить від її складу та властивостей:
- у вододжерелі;
- при надходжені у водопровідну мережу;
- в точках водорозбору.
2.3. Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров’я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень.
2.3.1. За мікробіологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. № 1.

Таблиця № 1.
Мікробіологічні показники безпеки питної води
№ Найменування показників Одиниці виміру Нормативи
1 Число бактерій в 1 см³ води, що досліджується (ЗМЧ) Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/см³ КУО/см³ не більше 100*
2 Число бактерій групи кишкових паличок (коліформних мікро-організмів) в 1 дм³ води, що досліджується (індекс БГКП) Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/дм³ КУО/дм³ не більше 3**
3 Число термостабільних кишкових паличок (фекальних коліформ – індекс ФК) в 100 см³
води, що досліджується Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/100 см³ КУО/100 см³ відсутність***
4 Число патогенних мікроорганізмів в 1 дм³ води, що досліджується Колоніїутворюючі одиниці (мікроорганізми)/дм³ КУО/дм³ відсутність***
5 Число коліфагів у 1 дм³ води, що досліджується Бляшкоутворюючі одиниці/дм³ БУО/дм³ відсутність***

Примітки:
* для 95% проб води у водопостачальній мережі, що досліджуються протягом року;
** для 98% проб води, що надходить у водопостачальну мережу, і досліджуються протягом року; при перевищенні індексу БГКП на етапі ідентифікації колоній, що виросли, додатково проводять дослідження на наявність фекальних коліформ;
*** при виявленні фекальних коліформ у 2-х послідовно відібраних пробах води слід розпочати протягом 12 годин дослідження води на наявність збудників інфекційних захворювань бактеріальної чи вірусної етіології (по епідситуації).
2.3.2. За паразитологічними показниками (клітини, цисти: лямблій, криптоспоридій, а також у разі епідускладнень - дизентерійних амеб, балантидій, хламідій та ін.; клітини, личинки, яйця гельмінтів) питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. № 2.
Таблиця № 2.
Паразитологічні показники безпеки питної води
№ п/п Найменування показників Одиниці виміру Нормативи
1 Число патогенних кишкових найпрості-ших у 25 дм³ води, що досліджується (Клітини, цисти)/ 25 дм³ відсутність
2 Число кишкових гельмінтів у 25 дм³ води, що досліджується (Клітини, яйця,
личинки)/25 дм³ відсутність

2.4. Нешкідливість хімічного складу питної води визначається показниками, які з достатньо високою вірогідністю характеризують відсутність у ній небезпечних для здоров’я речовин (компонентів), що зустрічаються в природних водах, з’являються у воді внаслідок забруднення вододжерел або у процесі водообробки в концентраціях, гранично допустимі величини яких установлені результатами санітарно-токсикологічних досліджень.
2.4.1. За токсикологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл. № 3.

Таблиця № 3.
Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
№ Найменування показників Одиниці виміру Нормативи, не більше Клас небезпеки
Неорганічні компоненти
1 Алюміній мг/дм³ 0,2 (0.5)* 2
2 Барій мг/дм³ 0,1 2
3 Миш’як мг/дм³ 0,01 2
4 Селен мг/дм³ 0,01 2
5 Свинець мг/дм³ 0,01 2
6 Нікель мг/дм³ 0,1 3
7 Нітрати мг/дм³ 45,0 3
8 Фтор мг/дм³ 1,5 3
Органічні компоненти
1 Тригалометани (ТГМ, сума)
хлороформ
дибромхлорметан
тетрахлорвуглець мг/дм³ 0,1 2
мг/дм³ 0,06 2
мг/дм³ 0,01 2
мг/дм³ 0,002 2
2 Пестициди (сума) мг/дм³ 0,0001 **
Інтегральні показники
1 Окислюваність (KMn04) мг/дм³ 4,0 -
2 Загальний органічний вуглець мг/дм³ 3,0 -

Примітки:
* величина, зазначена у дужках, допускається при обробці води реагентами, що містять алюміній;
** перелік контрольованих пестицидів встановлюють з урахуванням конкретної ситуації.
2.4.2. Вода не має містити інші токсичні компоненти (ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром (+6), 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, бенз-а-пірен) в концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.
2.4.3. При проведенні знезаражування води концентрація залишкових кількостей дезінфектантів, що визначаються не рідше ніж раз на годину, має складати:
- при знезаражуванні питної води хлором вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із резервуарів чистої води має бути 0,3 - 0,5 мг/дм³ (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 30 хв.), а вміст залишкового зв’язаного хлору - 0,8 - 1,2 мг/дм³ (якщо тривалість контакту хлору з водою не менше 60 хв.). При сумісній наявності у воді вільного та зв’язаного хлору дозволяється здійснення контролю за одним із них: за залишковим вільним хлором (при його концентрації понад 0,3 мг/дм³) або за залишковим зв’язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору менше 0,3 мг/дм³);
- при знезаражуванні води озоном концентрація залишкового озону на виході із камери змішування має бути 0,1 - 0,3 мг/дм³ при тривалості контакту не менше 4 хв.
Взаємозв’язок дози дезінфектанту (C, мг/дм³) та часу (T, хв), необхідного та достатнього для забезпечення епідемічної безпеки оброблюваної води під час її проходження до першого споживача, визначає критерій “CxT”, що може бути встановлений експериментально для кожної конкретної води з урахуванням показників її хлорпоглинальності (Додаток № 1).
2.4.4. При використанні у процесі водопідготовки коагулянтів, дезинфектантів чи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання, їх залишкові кількості у питній воді не мають перевищувати відповідних нормативних значень.
2.5. Органолептичні показники якості питної води
Сприятливі органолептичні властивості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико-хімічними характеристиками води (за вмістом у воді компонентів, які впливають на органолептичні показники).
2.5.1. Органолептичні показники та гранично допустимі концентрації компонентів, що нормуються за їх впливом на органолептичні властивості питної води, наведені у табл. № 4.

Таблиця № 4.
Органолептичні показники якості питної води
№ Найменування показників Одиниці виміру Нормативи, не більше Клас небезпеки
1 Запах ПР * 2 -
2 Каламутність НОМ ** 0,5 (1,5)*** -
3 Кольоровість град. 20 (35) -
4 Присмак ПР 2 -
5 Водневий показник, pH, в діапазоні одиниці 6,5-8,5 -
6 Мінералізація загальна (сухий залишок) мг/дм³ 1000 (1500) -
7 Жорсткість загальна мгекв/дм³ 7 (10) -
8 Сульфати мг/дм³ 250 (500) 4
9 Хлориди мг/дм³ 250 (350) 4
10 Мідь мг/дм³ 1,0 3
11 Марганець мг/дм³ 0,1 3
12 Залізо мг/дм³ 0,3 3
13 Хлорфеноли мг/дм³ 0,0003 4

Примітки:
* показник розведення (до зникнення запаху, присмаку);
** нефелометричні одиниці каламутності;
*** величини, зазначені в дужках, допускаються з урахуванням конкретної ситуації.
2.5.2. Вода не має містити інші компоненти, спроможні змінювати її органолептичні властивості, - цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли в концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.
2.6. Показники радіаційної безпеки питної води
Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об’ємної активності альфа- та бета-випромінювачів (природних), наведеними у табл. № 5. У разі перевищення цих рівнів слід провести вивчення радіонуклідного складу досліджуваних проб води щодо його відповідності нормам радіаційної безпеки.
Таблиця № 5.
№ Найменування показників Одиниці виміру Нормативи, не більше
1 Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів Бк/дм³ 0,1
2 Загальна об’ємна активність бета-випромінювачів Бк/дм³ 1,0

Примітка: Для особливих регіонів нормативи радіаційної безпеки питної води погоджуються Головним державним санітарним лікарем України.
2.7. Показники фізіологічної повноцінності якості води
Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді. Дослідження показників, що характеризують фізіологічну повноцінність питної води, рекомендується проводити в об’ємі, наведеному у табл. № 6.

Таблиця № 6.
Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
№ Найменування показників Одиниці виміру Рекомендовані
1 Мінералізація загальна мг/дм³ не менше 100,0 не більше 1000,0
2 Жорсткість загальна мгекв/дм³ не менше 1,5
не більше 7,0
3 Лужність загальна мгекв/дм³ не менше 0,5
не більше 6,5
4 Магній мг/дм³ не менше 10,0 не більше 80,0
5 Фтор мг/дм³ не менше 0,7 не більше 1,5

Tags: безпека, вода, водозбір, гігієнічний, епідеміологічний, жорсткість, запах, мікробіологічний, мінералізація, магній, органолептичний, питний, присмак, радіація, фтор лужність, хімічний