Ekosvit

Один з основних висновків генетичного ґрунтознавства - положення про закономірний розподіл ґрунтів по земній поверхні у зв”язку зі змінами клімату, рельєфу, порід, рослинності, мав і має важливе значення для розвитку фізичної географії. Проблема закономірно­го розміщення на поверхні землі окремих тіл або показників цікавила вчених-природодослідників давно, особливо значні успіхи в її розв’я­занні були досягнуті в XVIII - XIX ст. У минулому столітті вивчення взаємозв’язків складових частин природи стало головним завданням фізичної географії. Вивчення проводились і в планетарному масштабі, і в континентальному, і в ландшафтному. Ці дослідження базуються на фізико-географічному методі, який логічно витікає з генетичного вчення про ґрунти В.В.Докучаєва.

Ґрунтознавство й географія ґрунтів мають важливе значення в розвитку економічної географії. Економічна оцінка окремих країн, регіонів неможлива без знання ґрунтового покриву й рівня його ро­дючості.

Значне досягнення сучасної географії - вчення про ландшафти, одним із джерел якого є генетичне ґрунтознавство. Засновник учен­ня про ландшафти Л.С.Берг писав: “основоположником сучасної гео­графії був великий ґрунтознавець Докучаєв”. Важливе методологіч­не значення має розроблена В.В.Докучаєвим концепція ґрунту як дзеркала ландшафту. Вона основана на уявленні про те, що ґрунт є результатом розвитку материнської породи під дією комплексу виз­наченого сполучення факторів ґрунтоутворення.

У наших ґрунтах поєднуються реліктові та сучасні ознаки і властивості. У будь-якому з сучасних едафотопів ми легко знайде­мо ознаки і властивості, успадковані як від материнських порід, так і від минулих періодів і стадій ґрунтоутворення. Поряд з цим, більшість з них - результат дії сучасного ґрунтоутворення. Ґрунтоз­навство сприяло виникненню в географії ландшафтно-геохімічного напрямку, основоположником якого був Б.Б.Полинов - учень Докучаєва.

конфліктів. Землеробство та інші галузі сільського господарства пря­мо чи опосередковано базуються на використанні потенційних мож­ливостей ґрунтової родючості і впливають на суть сучасних ґрун­тових процесів. Розвиток сільського господарства потребує правиль­ного обліку особливостей ґрунтового покриву при розміщенні й пла­нуванні його галузей, при виборі й розміщенні культурних рослин, агротехніки, використання добрив тощо. Наприклад, багаю_куль-тур не виносять високої кислотності ґрунтів (пшениця, кукурудза, конюшина), надлишку СаСО₃ (чай, цитрусові), віддають перевагу слабкому засоленню (буряк) тощо. Тому важливе раціональне вико­ристання та охорона ґрунтів. Крім того, це питання земельної влас­ності, земельного законодавства, земельного права, економічної оцін­ки землі. Важливе значення має ґрунтовий покрив у геологічній службі, оскільки виникнувши з появою життя, ґрунт відіграв важли­ву роль в історії земної кори, особливо у формуванні осадових гірських порід і тих корисних копалин, які з ними пов’язані. Так, ра­йони утворення Р^Я_ДУ родовищ залізо- й марганцевих руд пов’язані зі стародавніми болотлими процесами, бокситів - із тропічним ґрунто­утворенням тощо. Знаючи закони ґрунтоутворення й роль тих чи інших елементів у ґрунтових процесах, можливо передбачити райо­ни їх концентрації. Ґрунти володіють різноманітними інженерно-гео­логічними властивостями. _Довговіншсть_ різних конструкцій, фун­даментів, стін залежить від хшічного_складу ґрунтових вод, реакції ґрунту зі спорудами, дорогами, аеродромами. З ґрунтовими умова­ми й фізико-географічною обстановкою _гюв_’_язлнширяд-захворювань (ендемічних). Надлишок або нестача деяких хімічних сполук у ґрун­тах позначаються через ґрунтові води, продукти живлення, корм тварин і продукти харчування людини. Наприклад, райони вилугу-ваних кислих ґрунтів бідні кальцієм, кобальтом, нікелем, йодом, тому тут створюються передумови для уровської хвороби (ненормальне формування скелету, потворність), рахіт виникає при відсутності кальцію, зоб - йоду і т.п. Мікроорганізми з ґрунту використовують­ся для виготовлення цінних лікарських препаратів, у т.ч.-й.антибіотиків (стрептоміцин, пеніцилін тощо).

Tags: антибіотик, Берг, генетичний, географія, грунтознавство, Докучаєв, клімат, ландшафт, пеніцилін, Полинов, порода, природа, рельєф, рослинність, стрептоміцин