Ekosvit

Як ми вже зазначали, ґрунт - багатофазне полідисперсне при­родне тіло. Але що ж таке фаза? Дисперсна природа ґрунтів зумов­лює наявність між “каркасними” частинками пустот або пор, що за­повненні водою чи повітрям, чи одночасно тим і іншим. У ґрунтоз­навстві ці компоненти прийнято називати фазами.

Система, що складається з однієї речовини, може бути одно­часно і фазою, якщо її фізичні властивості повсюди будуть однорідни­ми (водне тіло, що повністю замерзло). Така система - гомогенна (однорідна). Але система, що складається з однієї хімічної речовини, може бути і гетерогенною (неоднорідною), якщо її фізичні власти­вості в різних частинах будуть різними (суміш води та льоду: хіміч­но - однорідна, але фізично - гетерогенна). Однофазною може бути і система, що складається з декількох речовин (розчини солей у воді: фізично - гомогенна, але хімічно - неоднорідна). Тому можна ствер­джувати, що ґрунтова вода з розчиненими у ній речовинами є рідкою фазою. Ґрунтове повітря буде називатись газовою фазою. Тверді частинки об’єднуються за своїми подібними властивостями щодо густини та твердості у тверду фазу.

Тверда фаза ґрунту - це його основа (матриця), яка формуєть­ся в процесі ґрунтоутворення з материнської гірської породи, у значній мірі зберігає її склад та властивості. Це полідисперсна й полі-компонентна система, що утворює твердий каркас ґрунту. Вона скла­дається з первинних і вторинних мінералів, органічних залишків, ча­стково розкладених і перетворених у гумус. Показниками, які ха­рактеризують тверду фазу, а як наслідок, і ґрунт, є гранулометрич­ний (механічний), хімічний і мінералогічний склад, складення, струк­тура й пористість.

Рідка фаза грунту (ґрунтовий розчин) - це вода в ґрунті з розчи­неними мінеральними й органічними сполуками. Це динамічна фаза, яка має дуже важливе значення для ґрунтоутворення. Під її впливом відбу­ваються майже всі елементарні ґрунтові процеси. Г.М.Висоцький на-•звав ґрунтовий розчин “кров’ю землі”. Вона заповнює весь поровий простір. Уміст і властивості ґрунтового розчину залежать від воднофізичних властивостей ґрунту та його стану в даний момент згідно з умовами ґрунтового та атмосферного зволоження при даній погоді. Рідка фаза є основним фактором диференціації ґрунтового профілю, оскіль­ки саме з вертикальними та горизонтальними водними потоками відбу­вається пересування по ґрунтовій товщі продуктів локального педоге­незу (у вигляді суспензій та істинних чи колоїдних розчинів).

Газова фаза грунту - це ґрунтове повітря, яке заповнює вільні від води пори. У зв’язку з біологічними процесами склад ґрунтового повітря відрізняється від атмосферного. Рідка й газова фази ґрунту є антагоністами, тому перебувають у динамічній рівновазі. Чим во­логіший ґрунт, тим він менш аерований, і навпаки.

Жива фаза ґрунту - це сукупність організмів, які населяють ґрунт і беруть безпосередню участь у ґрунтоутворенні. До складу ґрунтової біоти входять бактерії, актиноміцети, гриби, водорості, тварини геобіонти (найпростіші, комахи, черви та інші представни­ки фауни, що постійно живуть у ґрунті), а також кореневі системи живих рослин. Проте об’єднання всіх цих організмів у “живу” фазу умовне, оскільки всі ці організми теж складаються з твердої, рідкої та газової фази.

Завдяки тісному взаємозв’язку між фазами ґрунт функціонує як єдина система. Співвідношення між об’ємами та масами твердої, рідкої та газоподібної фаз визначає умови прояву ґрунтової родю­чості, залежить від ґрунтових і кліматичних умов, а також від ха­рактеру рослинного покриву. Досить впливовий і антропогенний фактор. Ідеальні екологічні умови створюються, коли об’єм твердої фази ґрунту складає 50%, а рідкої й газової - по 25% відповідно.

Tags: Висоцький, гомогенний, гранулометричний, грунт, гумус, густина, мінералогічний, морфологія, органічний, полідисперсний, пористість, речовина, склад, фаза, хімічний