Из-за глобального потепления начали значительно меняться пищевые цепи, в частности, это стало наиболее заметно в Антарктиде.
Популяция фитопланктона - водорослей и бактерий, способных к фотосинтезу - заметно уменьшается в районах близ северной оконечности Антарктического полуострова и повышается в южной части из-за глобального изменения климата. Это сказывается на популяциях антарктических пингвинов.
Читати далі…
Вода, як і повітря – основний компонент, необхідний для життя. В
кількісному співвідношенні це найбільш розповсюджена неорганічна складова
живої матерії. Насіння рослин, в яких вміст води не перевищує 10%,
відноситься до форм уповільненого життя. Читати далі…
В кількісному відношенні головною складовою живої матерії є кисень,
кругообіг якого ускладнений його здатністю вступати в різні хімічні
реакції, головним чином реакції окислення. В результаті виникає безліч
локальних циклів, що відбуваються між атмосферою, гідросферою та
літосферою, які в свою чергу можуть бути порушені антропогенним фактором.
Кисень, що міститься в атмосфері і в поверхевих мінералах (осадові
кальцити, залізні руди), має біогене походження і повинно розглядатися як
продукт фотосинтезу. Читати далі…
Самий інтенсивний біогеохімічний цикл – кругообіг вуглецю. В природі
вуглець існує в двох основних формах – в карбонатах (вапняках) та
вуглекислому газі. Вміст останнього в 50 раз більше, ніж в атмосфері.
Читати далі…
На відміну від енергії, яка використовувалася організмом,
перетворилась у тепло і витрачається для екосистеми, речовини циркулюють у
біосфері, що і називається біогеохімічними кругообігами. З 90 елементів, що зустрічаються в природі, близько 40 потрібні живим організмам. Найбільш важливі для них і потрібні у великих кількостях:
вуглець, водень, кисень, азот. Кисень надходить у атмосферу в результаті
фотосинтезу та витрачується організмами при диханні. Азот витягається з
атмосфери завдяки діяльності азотофиксирующих бактерій і повертається до
неї іншими бактеріями.
Читати далі…